Monthly Archives: Февраль 2013
Перевірка справності і підготовка зрошувальної мережі до поливного сезону
До початку поливів зрошувальна мережа повинна бути відремонтована, перевірена герметичність її частин, справність водомірних пристроїв і запірної арматури у відповідності з дефектною відомістю, складеною при здачі мережі на консервацію. Шляхом візуального огляду перевіряють роботу зрошувальної мережі. Гідротехнік веде журнал огляду внутрішньогосподарської мережі, де вказує час проведення огляду, промивки та ремонту мережі. Перед пуском системи в роботу обслуговуючий персонал, виправляє всі несправності, готує систему до початку поливів. При застосуванні поливних стрічок (однорічних чи багаторічних) необхідно перед кожним поливним періодом здійснювати їх монтаж. Монтаж необхідно здійснювати з дотриманням таких правил:
Ягідники (полуниця, смородина, малина, агрус)
Вирощування ягід на півдні України розвивається інтенсивним шляхом на підставі розширення і концентрації посадок поблизу промислових і курортних центрів для забезпечення населення ягодами в свіжому і замороженому вигляді. Основні ягоди, що вирощують в Україні: полуниця, смородина, малина, аґрус.
Тривалий час широке застосування краплинного зрошення в кущах ягідниках стримувалось через конструктивні не доопрацювання окремих вузлів системи, дефіциту якісних полімерних матеріалів. Із застосуванням сучасних технологій, ця проблема вирішена і полив ягідних культур здійснюють аналогічно з поливом овочевих (локальний смуговий полив). Вибір і підготовка ділянки. Під ягідники відводять рівні площі, або пологі схили (до 3°). Ягідники не можна розташовувати в замкнутих впадинах. Більше всього підходять чорноземні ґрунти, легкосуглинкові і супіщані. Непридатні – важкі, слабко проникні, засолені і з високим вмістом карбонатів ґрунти.
Виноградники
Найбільша кількість виноградників в Україні розташована на півдні (Одеська, Миколаївська, Херсонська області і Автономна Республіка Крим) і Закарпатті, де зосереджено 96 % загальної площі виноградників.
Режим зрошення. Основу раціонального режиму зрошення виноградників на півдні України складають вологозарядкові і вегетаційні поливи. Вологозарядкові поливи, як правило, здійснюють в період покою винограду (восени або рано навесні), створюючи запаси вологи в глибоких шарах ґрунту для забезпечення доброї перезимування кущів і їх розвитку в початковий період вегетації. Вегетаційні поливи забезпечують оптимальне водоспоживання винограду у період вегетації. Для забезпечення доброї продуктивності кущів винограду в південному Степу України необхідно в період від початку руху соку до достигання ягід за допомогою поливів підтримувати вологість в метровому шарі ґрунту в межах не нижче: для пісків – 50 %, для чорноземів південних супіщаних – 60, чорноземів південних легкосуглинкових – 65, середньо — суглинкових – 70, важко — суглинкових – 75 % НВ. В залежності від метеорологічних умов вегетаційні поливи необхідно розпочинати в середині червня (кінець квітування). Припиняють поливи за 3-4 тижні до збирання врожаю винограду.
Залежно від типу ґрунту на молодих виноградниках (1 — 2-річних) здійснюють 5 — 8 вегетаційних поливів краплинним способом нормою від 40 до 70м3/га і осінню вологозарядку нормою 180 — 200 м3/га. Вегетаційні поливи припиняють на початку серпня, щоб однорічні паростки добре визріли. Вологозарядковий полив проводять в кінці вегетації.
На плодових виноградниках перші поливи (до квітування) проводять підвищеними нормами (60 — 100 м3/га). В період квітування виноград не поливають. Найбільшу кількість поливів (6 — 7) проводять в фазу росту ягід. Припиняють поливати при настанні помітного достигання (пом’якшення) ягід, відновлюють – після збирання врожаю.
Сад кісточковий
Найчастіше в інтенсивному садівництві серед кісточкових вирощують: вишні, сливи, черешні, абрикоси, персики. Організація саду і заходи по догляду за плодовими деревами кісточкових такі ж самі як і у сім’ячковому саду.
Режим зрошення. Вважають, що кісточкові культури менш вимогливі до вологи, чим сім’ячкові. Це припущення основане на тому, що в кісточкові значна раніше спіють, і в період, після збирання врожаю, який у ранньоспілих сортів буває дуже тривалим, вологи витрачається менше. Однак, в дослідах від 60 до 100 % дефіциту водоспоживання черешні приходиться на другу половину літа і початок осені (липень — вересень). При зрошенні водоспоживання кісточкових близьке до водоспоживання сім’ячкових порід. Посуха як на початку, так і в другій половині літа часто призводить до масового осипання листя і плодів кісточкових порід. Особливо різко виявляється дефіцит вологи в другій половині вегетації на якість плодів цих культур, зокрема персиків. Вони не набувають нормальних розмірів, смаку і забарвлення, стають не соковитими і гіркуватими, м’якоть погано відділяється від кісточки, з’являється груба опушеність. Пожовтіння і осипання основної маси листя ускладнює після збирання врожаю накопичення асимілянтів і знижує зимостійкість дерев. В зв’язку з цим ефективність зрошення кісточкових садів висока.
Сади сім’ячкові
Найбільшого розповсюдження в промислових садах в Україні серед сім’ячкових отримали яблуні, але великі площі серед садів займають і груші, особливо цінні осінні і зимові сорти. Організація території саду. Основною територіальною частиною саду є квартал і клітки. Квартали містять окремі породи і сорти дерев, а клітини ділянки, де ведуть одночасно полив. При закладці саду його розбивають на квартали, передбачають розташування доріг і гідротехнічних споруд, виділяють місця під бригадні двори, створюють садозахисні смуги вітроломні лінії, влаштовують огорожі. Крім того, планують розташування плодосховищ, пунктів упаковки і переробки плодів, складів добрив і пестицидів. Розташування кварталів необхідно узгоджувати з проектом зрошення, щоб поливати одночасно окремі квартали. Всередині квартал розділяють на чотири, п’ять і більше кліток. Довжина ряду в клітці не повинна перевищувати 100-120 м. Між клітками в кварталі створюють переривчасті прогалини і дороги.
