Для садів кісточкових культур притаманна певна зональна розповсюдженість.

Персик, абрикос, черешню, аличу великоплідну вирощують в Криму та південних і частково східних регіонах України, сливу та вишню в центральних районах, особливо на Поділлі. Проте останнім часом завдяки новим сортам та підщепам, сади кісточкових культур розповсюдились далеко північніше районів їх традиційного вирощування.

Персик – культура, яка щорічно знаходить собі все більше прихильників серед садівників-професіоналів. Вирощування його за технологією, яка дозволяє розміщувати від 800 до1250 шт. дерев на 1 га і забезпечує  урожай в межах 25-35 т/га є економічно обґрунтованим, оскільки дозволяє при повному плодоношенні отримати річний економічний ефект (прибуток) до 200,0 тис. грн/га.

Використання нових вегетативних підщеп персика GF-677, Pumiselekt, Кубань-86  та застосування веретеноподібної крони або  системи «татура треліс» дозволяє збільшити кількість дерев до 2,0 тис./га, а відповідно покращити економічні показники виробництва.

Щодо сортименту, то в Державний реєстр сортів рослин придатних для розповсюдження в Україні включено 70 сортів персика  для всіх зон України, включаючи  Полісся.

Абрикос переважно рекомендується вирощувати на насіннєвій підщепі, яка підсилює стійкість до несприятливих умов середовища  та хвороб. Щільність  розміщення дерев – 800-1000 шт./га. Щорічне обрізування після повного формування вільно ростучої крони та літні зелені операції сприяють отриманню  до 35 т/га високоякісних плодів універсального напрямку споживання.

Слива  найменш вимоглива до умов вирощування кісточкова культура. Мінімальна схема садіння 4 х 2 м, сплощена або веретеноподібна форма крон (залежно від сортової особливості) дозволяє отримувати до 40,0 т/га високоякісної продукції. Вартість створення 1 га сливового саду близько 130,0 тис. грн, термін окупності 2-2,5 роки, термін продуктивної експлуатації – 15 років.

Алича великоплідна відносно нова культура для зони Лісостепу та Полісся. Поширення її відбулося з появою таких сортів, як Комета кубанська, Десертна рання, Гек, Генерал з раннім терміном достигання та придатністю плодів до універсального напрямку споживання. Технологія вирощування цієї культури в значній мірі співпадає з вирощуванням сливи.

Культура черешні завдяки своїм смаковим якостям – «vip-персона» серед кісточкових культур. ЇЇ плоди  постійно користуються великим попитом і тому, навіть попри складнощі зі збиранням та транспортуванням, особливо світло забарвлених сортів, черешневі сади створюються і вирощуються в господарствах різних форм власності та підпорядкування.

Чудовими смаковими якостями в переважній більшості відрізняються сорти української селекції (Присадибна, Крупноплідна,  Валерій Чкалов,  Дар

  Млієва, Легенда Млієва, Нектарна, Ніжність, Рання Дуки ).

Переважно черешню висаджують на насіннєвій підщепі. Такі насадження більш витриваліші та довговічні, але дерева високорослі та мають розкидисті крони, що утруднює догляд за ними.

На сьогодні в Україні розроблені вітчизняні технології вирощування черешневих садів з застосуванням слаборослих вегетативно розмножуваних підщеп (вишня Студениківська, ВСЛ-1, ВСЛ-2, Гізела 5, Гізела 6, Колт), з оптимально щільним розміщенням дерев (1111 -1250 шт./га).

Сади вступають в плодоношення на 2-3 роки раніше, дають стабільні урожаї  до 22,0-25,0 т/га.  Трудові затрати на виробництво 1 т плодів зменшуються у 2,0-2,5 рази. Вартість створення 1 га саду коливається в межах 95,0 – 110,0 тис. грн., прибуток на 1 га залежно від сорту складає 122,0 – 193,0 тис. грн. Термін окупності капіталовкладень 2,5-4,0 роки, термін продуктивної експлуатації — мінімум 15 років.

Традиційні для України та забуті за останні 20 років вишневі сади розпочали своє відродження.

Це пов’язано насамперед з потребами  ринку і особливо переробної промисловості та можливістю механізувати один з найбільше трудомістких  процесів – збирання плодів.

Плоди  практично всіх популярних сортів Встреча, Ігрушка, Чудо-вишня, Ночка, Норд Стар, Шалунья, Шпанка, Лутовка придатні для споживання в свіжому вигляді та виготовлення соку, джемів, конфітюру, а також для швидкого заморожування.

Виробничі технології  базуються на використанні слаборослих підщеп (ВСЛ-2, П-7 тощо), щільності розміщення дерев від 1250 до1500 шт. дерев на 1 га, формуванні малогабаритних (веретеноподібних) крон за допомогою літніх операцій, утримання грунту під задернінням.

Урожайність складає 12,0-15,0 т/га, термін окупності – до 4 років.

Одним з найважливіших факторів успішного вирощування будь якої кісточкової культури є своєчасне вологозабезпечення на рівні, залежно від типу грунту, 75-100 % НВ. Застосування систем краплинного зрошення якраз дозволяє підтримувати такі умови впродовж вегетаційного періоду.

Режим зрошення кісточкових садів складається з врахуванням природних і кліматичних умов території, сортового складу, віку і стану насаджень та інших факторів. Дерева кісточкових порід, особливо персика, дуже чутливі до нестачі вологи після посадки. Тому в перший рік вегетації, при відсутності опадів, поливи необхідно проводити через 5 — 7 днів. В подальшому до початку плодоношення дерев в Лісостепу і північному Степу оптимальний режим вологості ґрунту забезпечують 8 — 10 поливів, норма поливу складає – 30 — 40 л/м² зони зволоження, витрата води за вегетацію – 500 — 800 м³/га.

В степових районах проводять 10-15поливів витрачаючи  900-1200 м³/га,    в Криму – 10-15 поливів, 1000-1300 м³/га.