Переважна  більшість  садів зерняткових культур (до 75%), що висаджені в Україні за останні 10-12 років, базується на застосуванні карликових та напівкарликових підщеп, нових високопродуктивних сортів, які забезпечують урожайність на рівні 35,0-45,0 т/га якісних екологобезпечних плодів та є стійкими проти грибних хвороб та несприятливих умов зовнішнього середовища.

Для яблуні щільність розміщення  дерев коливається в межах 1667-3125 шт/га (карликові підщепи) та 1000-1390 шт/га (напівкарликові підщепи).

         Ширина міжрядь  складає 3,5-4,0 м в саду на карликовій підщепі та 4,0-5,0 м в саду на напівкарликовій підщепі, що забезпечує добре проходження машин і механізмів при догляді за садом. В ряду дерева розміщують на відстані       0,6-1,5 м (карликові) , 1,5-2,0 м (напівкарликові).

         Для створення таких садів використовують садивний матеріал типу «кніп-баум», або одно-,  двохрічні саджанці категорії «сертифіковані».

         Передсадивна підготовка ділянки та удобрення спрямовується на забезпечення оптимальних показників родючості   залежно від типу грунту.

Для створення саду ділянку розбивають на квартали, клітки, передбачають розташування доріг і гідротехнічних споруд, виділяють місця під господарські двори, створюють садозахисні смуги та вітроламні лінії, влаштовують огорожу. Планують розташування плодосховищ, пунктів упаковки і переробки плодів, складів добрив і пестицидів.

 Розташування кварталів та кліток узгоджують зі схемами розташування системи краплинного зрошення.

У кварталі, зазвичай, вирощують 2-4 економічно вигідних сорти однакового терміну достигання, розміщуючи їх сортосмугами.

Крону формують за веретеноподібним типом. Веретеноподібна форма крони забезпечує  відмінний зовнішній вигляд плодів та смакові якості за рахунок доброго освітлення та провітрюваності.

Грунт в міжряддях утримують під задернінням або чорним паром, пристовбурні смуги обробляють садовими фрезами чи використовують гербіциди.

Підживлення  дерев проводять методом фертигації – дозовано вносять мінеральні добрива з поливною водою. Застосування позакореневого підживлення препаратами Нутрівант плюс плодовий, Еколист Моно, Еколист багатокомпонентний та ін. дозволяє забезпечувати дерева комплексом мікроелементів, що прискорює диференціацію плодових бруньок.

Для садів на карликових підщепах в рік садіння  влаштовують шпалеру з застосуванням індивідуальної опори (бамбукові кілки) або без неї. Шпалера утримує поливні трубопроводи та забезпечує стійкість дерев у грунті, а також дозволяє найбільш  ефективно  розподілити навантаження на крону в період настання повного плодоношення.

Краплинне зрошення, як найкращий спосіб вологозабезпечення плодових культур, дозволяє підтримувати оптимальну вологість грунту в межах 75-100% НВ.

Режими поливу розробляються залежно від комплексу факторів – грунтово-кліматичних умов, підщепи, сорту, схеми садіння, способу утримання грунту в міжряддях і тому є практично індивідуальними для кожного саду та  коригуються  при зміні  факторів.

Для захисту дерев від шкодочинних організмів та хвороб застосовують інтегровану систему, яка передбачає обробку пестицидами лише після настання економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), відповідно  дозволяє зменшити пестицидне навантаження в садах у 2,0-2,5 рази.

Вартість створення 1 га саду при щільності насаджень 3000 -3125  шт./га становить близько 190,0-200,0 тис грн. (з урахуванням проектів на створення та зрошення).

Прогнозований економічний ефект (прибуток на 1 га) при врожайності до 40 т/га складає близько 135,0 тис грн., рівень рентабельності виробництва –  до 200 %, термін окупності капіталовкладень 2 -2,5  роки.

Залежно від природно-кліматичної зони вирощування рекомендується використання підщеп, сортів, змінюється площа живлення.

Так у зоні Полісся та північного Лісостепу рекомендується застосування напівкарликової підщепи 54-118, що не потребує опори, а коренева система  витримує мінус 16⁰С. Значний інтерес для садівників цього регіону становить нова карликова підщепа Самбірська з підвищеною посухостійкістю та морозостійкістю кореневої системи до мінус  13⁰С на противагу М 9, яка пошкоджується при мінус 9-10⁰С.

Середньорослу підщепу ММ-106 використовують на Поліссі, в Лісостепу, Степу, в Криму. В зонах ризикованого садівництва (Сумська, Чернігівська, північні райони Київської, Волинської областей) сади створюють, використовуючи також насіннєву підщепу, як найбільш стійку до несприятливих кліматичних умов.

Як у промислових, так і в невеликих фермерських садах найбільш популярними є сорти Голден  Делішес, Джонаголд та його клони, Ренет Симиренка, Айдаред, Чемпіон, Фуджі, Перлина Києва, Едера, Аскольда, Флоріна, Гала, Слава переможцям, Теремок.

Перспективу мають відносно нові сорти Ред Топаз, Оріон, Луна, Розела, Сіріус.

Популярності набувають сировинні сади, плоди яких призначені для промислової переробки. Вони створюються з високою щільністю – до 4,0 тис. дерев на 1 га та застосуванням «ре- сортів» (Ревена, Реанда, Ремо, Ретіна, Рекарда, Ренора, Релінда, Регліндіс), які завдяки імунності проти парші та високій стійкості проти борошнистої роси та інших грибних хвороб можна вирощувати з застосуванням мінімальної кількості пестицидів або зовсім без них.

Інтенсивні грушеві сади з малооб’ємними кронами вирощують з застосуванням слаборослих вегетативно розмножуваних підщеп зі схемами садіння 4 х 1-2 м.  Такі насадження  вступають в плодоношення на 2-3 рік після садіння, експлуатуються до 12-14 років, а в окремих випадках  до 20 років. Їх продуктивність  знаходиться в межах 35-40 т/га (без  регулювання навантаження плодами).

Формування крон можливе за типом вільноростучої пальмети, вільного веретена, стрункого веретена, грузбека, французької вісі. Обов’язковою умовою для таких насаджень є влаштування шпалери та краплинного зрошення.

Для насаджень на середньорослих підщепах (ВА-29, МА, айва Прованська, ІС 4-6 тощо) постійна опора не обов’язкова в усіх зонах плодівництва. Обмежуються індивідуальною опорою на період до повного формування крон.

У сучасному сортименті груші віддається перевага сортам Аббат Фетель, Ізумрудна, Ізюмінка Крима, Ноябрська Молдавії, Стрийська, Конференція,  Яніс, Вижниця, Вересневе Дево.